04 лютого 2015 р. Віталій Поляновський взяв участь у відкритому засіданні Комітету процесуального права АПУ, яке було присвячене обговоренню стану судової реформи на даний момент.

Захід викликав величезний інтерес в правничих колах. На нього завітали багато відомих адвокатів, науковців, суддів. Серед них слід виділити Наталію Кузнєцову, доктора юридичних наук, професора, та Олексія Філатова, заступника Голови Адміністрації Президента України. Н. Кузнєцова, як і Анна Огренчук, голова Комітету процесуального права АПУ, є членами Ради з питань судової реформи.

О. Філатов як особа, максимально наближена до найвищих посадовців держави, взяв на себе основне навантаження з інформування присутніх про погляд президентської команди на судову реформу як таку, деталі законопроектів, плани влади на майбутнє і т.ін.

У першу чергу варто зазначити, що на сьогодні Україна перебуває лише на початку першого етапу судової реформи – т.з. доконституційного блоку реформ, який не потребує внесення змін до Конституції. З часом буде і другий, коли через Парламент проводитимуться проекти відповідних змін до Конституції, але наразі вони не на часі. Ситуація в країні і весь цивілізований світ вимагають негайних кроків від керівництва України у відповідному напрямку в межах першого етапу реформи.

«Президентський» законопроект з питань судової реформи цікавий тим, що при його підготовці думка самого Президента враховувалась далеко не в першу чергу. Здебільшого він став результатом роботи самих правників, що входили до команди. Основні положення цього проекту полягають в наступному:

  1. відхід від суб’єктивного фактору при оцінці результатів екзаменів суддів;
  2. введення мінімально допустимого балу на екзаменах суддів (відхід від принципу «суддями стають кращі з тих, хто прийшов на екзамен» на користь принципу «суддями стають кращі з кращих»);
  3. переведення суддів між судами (як територіально, так і інстанційно) – тільки за конкурсом, окрім форс-мажорних обставин;
  4. розширення підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і її видів;
  5. мінімізація політичного впливу на суддів за рахунок зміни процедури обрання членів Вищої Ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
  6. підсилення ролі Верховного суду України в забезпеченні правосуддя (у т.ч. з питань єдності судової практики і підвідомчості справ).

Далеко не кожне з цих положень було схвально сприйняте як присутніми на сьогоднішньому обговоренні, так і членами самої Ради з питань судової реформи при опрацюванні законопроекту. Тому подальша робота в цьому напрямку вестиметься з урахуванням висловлених заперечень, зауважень і пропозицій колег.

15744   15736   15772