«Реформована» прокуратура продовжує завойовувати повагу оточуючих своїм «професіоналізмом», «об’єктивністю» та іншими чеснотами.
13 листопада вже вп’яте поспіль (!) черговий слідчий суддя скасував як незаконну чергову постанову чергового прокурора про закриття кримінального провадження відносно К., Клієнта адвоката В. Поляновського, з неналежної підстави. Цього разу неправомірним рішенням відзначився прокурор Прокуратури Автономної Республіки Крим О.В. Жакомін, тому справа розглядалась в Херсонському міському суді Херсонської області.
Нагадаємо, раніше чотири рази ідентичні постанови приймались в цьому кримінальному провадженні прокурорами Генеральної прокуратури України Є.О. Красножоном та У.С. Асановим. Всі чотири постанови були послідовно скасовані слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва. Кожна з чотирьох ухвал слідчих суддів містила детальне обґрунтування, чому застосована прокурорами підстава для закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК) не підтверджується матеріалами справи і чому остаточне процесуальне рішення має прийматись прокурором у суворій відповідності до змісту зібраних на момент закінчення строків досудового розслідування матеріалів. Втім, при прийнятті кожної наступної постанови всі ці вказівки слідчих суддів були проігноровані усіма прокурорами.
Прагнучи за професійною звичкою якомога довше затягнути час реагування на ці «незручні» для них рішення слідчих суддів, прокурори чотири рази (!) подавали заяви про роз’яснення начебто «незрозумілих» ухвал, на що зазвичай отримували передбачувані відмови слідчих суддів, у т.ч. з наступним схваленням такої позиції колегією суддів Київського апеляційного суду.
До речі, в інших справах Клієнтів адвоката В. Поляновського час від часу спостерігаються схожі тенденції. Зокрема, нещодавно слідчий суддя Солом’янського районного суду м. Києва скасував постанову детектива НАБУ про закриття КП, а слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва – постанову слідчого ГПУ про закриття КП. У другому випадку скасована постанова була вже другим таким рішенням слідчого у відповідному провадженні. Детектив НАБУ своє провадження закривав вперше, проте після скасування його постанови не посоромився відверто заявити, що не збирається виконувати вказівки слідчого судді і за першої можливості дублюватиме своє рішення без огляду на судові ухвали. І наступного ж дня звернувся до слідчого судді із стандартною заявою про роз’яснення його «незрозумілої» ухвали.
У зв’язку з цим неминуче постає ціла низка логічних запитань. Коли нарешті буде розірване це зачароване коло, в якому будь-який слідчий, детектив чи прокурор може ставити себе вище закону і демонстративно (головне – абсолютно безкарно) не виконувати ухвали слідчих суддів? Коли буде передбачений дієвий механізм протидії таким випадкам? Коли до кримінально-процесуального законодавства буде повернутий інститут окремих ухвал?.. Адвокат В. Поляновський присвятив цим проблемам свою останню наукову працю («Юридична газета» № 2-3 (656-657) за січень 2019 року), проте з того часу нічого не змінилось, окрім хіба що найвищого керівництва держави. Надалі міцнішає враження, що «реформована» прокуратура в її нинішньому форматі стає в нагоді при будь-якій владі. Можливо, з цієї причини всі запитання професіоналів від адвокатури так і залишаються без відповідей.