17 вересня колегія суддів Касаційного господарського суду у складі нещодавно створеного Верховного суду відмовилась переглядати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 серпня, якою була підтверджена законність дій органу виконавчої служби щодо стягнення заборгованості на користь нерезидента – Клієнта адвоката В. Поляновського.
Преамбула: українське підприємство протягом багатьох років не виконує умови підписаної ними і затвердженої господарським судом мирової угоди та не повертає розстрочену заборгованість перед контрагентом – іноземною компанією “K.H.”, Клієнтом адвоката В. Поляновського. Після того, як у кредитора уривається терпець і з повним дотриманням угоди та законодавства України документи передаються на примусове виконання до місцевого органу ДВС, боржник звертається до суду зі скаргою на дії останніх, посилаючись на відсутність грошей, свій статус державного підприємства, “непоступливість” кредитора та ін.
Постановою від 15 серпня Одеський апеляційний господарський суд підтвердив безпідставність доводів боржника та правомірність усіх рішень державних виконавців (щодо відкриття виконавчого провадження, арешту майна і банківських рахунків боржника та ін.).
17 вересня нарешті була поставлена крапка в цьому простому та очевидному, на перший погляд, питанні. Касаційний господарський суд Верховного суду відмовився переглядати рішення суду апеляційної інстанції. І це справедливо, адже статус державного підприємства, тим більше фінансова неспроможність чи-то інші “значущі” обставини не забезпечують й не можуть забезпечувати індульгенцію для боржника від виконання грошових зобов’язань.
P.S. Вже 19 вересня Господарський суд Одеської області відхилив чергову скаргу боржника на “незаконні” дії державних виконавців, подану фактично “по шаблону” з тією ж фабулою правовідносин сторін. Йдемо по другому колу?