Відповідно до ч. 10 ст. 294 КпАП України, постанова апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Тим самим зацікавлені особи штучно обмежуються у праві на ефективний судовий захист в суді касаційної інстанції, коли для цього існують фактичні підстави в конкретних справах. Особливо це стосується випадків накладення неадекватно значних адміністративних стягнень, подібних до кримінальної санкції.

В частині перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених у справах про адміністративні (митні) правопорушення, законодавець України передбачив таку можливість лише на випадок встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення (ст. 297-1 КпАП). Для кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ передбачений набагато ширший перелік підстав для такого перегляду: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути, та ін. (ст. 459 КПК України, ст. 361 ЦПК України, ст. 112 ГПК України, ст. 245 КАС України). Тим самим учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення необґрунтовано обмежуються в процесуальних правах порівняно з учасниками інших видів процесу. Застосовані законодавцем України обмеження перешкоджають доступу до суду і завдають шкоди самій суті права доступу до суду, що гарантується п. 1 ст. 6 Римської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (ЄКПЛ). Таке обмеження права на доступ до суду не є сумісним з п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, оскільки воно не переслідує очевидної законної мети і немає розумного співвідношення пропорційності між застосованими засобами і метою, якої намагались досягти.

Ч. 10 ст. 294, ст. 297-1 КпАП України штучно позбавляють учасників судового процесу у справах про адміністративні правопорушення можливості ефективно захистити свої права від помилкових або неправосудних судових рішень в суді касаційної інстанції чи-то за нововиявленими обставинами при наявності для цього фактичних підстав. Цими нормами прямо порушуються конституційні гарантії, знецінюється сама сутність права на доступ до суду, фактично узаконена можливість відмови у правосудді і порушення права на судовий захист (доступ до справедливого суду). І це є неприпустимим.

Ґрунтуючись на вищенаведеному та керуючись нормами нового закону “Про Конституційний суд України”, була підготовлена і направлена до КС України конституційна скарга одного з Клієнтів адвоката В. Поляновського з відповідними вимогами.