06Генеральна прокуратура України в черговий раз довела власну тотальну упередженість та / чи некомпетентність при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях і демонстративну нездатність забезпечувати дотримання законності і справедливості на цій стадії.

Цього разу мова про надумані підстави закриття кримінальних проваджень, коли, впевнившись у безперспективності подальшого розслідування, прокурори закривають провадження виключно за «зручними» для них пунктами ст. 284 КПК, які зазвичай протирічать проведеній на досудовій стадії роботі слідства і встановленим обставинам конкретної справи.

Останній приклад – ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 р. Слідчий суддя погодився з позицією сторони захисту, яка наполягала на тому, що закриття кримінального провадження відносно підозрюваного К. у зв’язку з «недоведеністю вини» порушує його права і інтереси, оскільки не реабілітує його в очах оточуючих і – головне - не відповідає характеру встановлених при розслідуванні обставин. Насправді у справі наявні чіткі ознаки відсутності події злочину. Але, на жаль, корпоративні мотиви при прийнятті процесуальних рішень в прокуратурі настільки ж сильні, як і раніше, і закриття справи з такої «блюзнірської» підстави – дуже рідка річ в практиці правоохоронців.

У справі К. суддя цілком однозначно сприйняла той факт, що претензії К. повністю підтверджуються матеріалами провадження, зокрема, очевидними протиріччями між мотивувальною і резолютивною частинами оскаржуваної постанови. У підсумку постанова про закриття кримінального провадження була скасована як незаконна.

Надалі – важка і кропітка робота захисту у напрямку закриття кримінального провадження стосовно Клієнта із належної правової підстави.