Переважна більшість адвокатів, які практикують в сфері кримінальної юстиції, відмічають різке погіршення стану дотримання ключових гарантій адвокатської діяльності правоохоронними органами України за останні роки. Який і до того був не на найвищому рівні. Особливе місце в цих подіях віддається органам прокуратури. Що це – збіг обставин чи планомірні репресії силовиків?

Поставити останнє формальне запитання примушує схильність до об’єктивної оцінки обставин. Формальне – тому що кожен знає, що мову слід вести саме про планомірне протистояння правоохоронної системи адвокатурі як такій.

Останнім часом з проявами демонстративної нерозбірливості «правоохоронців» у виборі способів протидії «незручним» адвокатам вимушена мати справу Марина Бурякова, одеська колега адвоката Віталія Поляновського, з якою вони в парі працюють в кількох кримінальних провадженнях.

Старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України А.М. Глушко грубо посягає на непорушні гарантії адвокатської діяльності, чинить на М. Бурякову безпрецедентний тиск, неодноразово намагався допитати її як свідка про обставини, відомі їй у прямому зв’язку з принциповим виконанням адвокатських обов’язків із захисту законних прав та інтересів Клієнтів, погрожував приводом. При особистій зустрічі тиснув на неї з метою примусити відмовитися від захисту деяких Клієнтів.

Кульмінаційний момент зневаги А.М. Глушка до адвокатського імунітету настав, коли він офіційно вручив М. Буряковій повістки про виклик на допит у якості свідка (одразу на два дні), проігнорувавши імпровізований лікбез з питань правового статусу адвоката. Відео моменту вручення повісток можна подивитися нижче.

Більше того, за останньою інформацією, слідчий Глушко не зупинився на досягнутому і ініціював перед Печерським районним судом м. Києва розгляд питання про отримання дозволу на примусовий привід адвоката, «забувши», що це прямо заборонено законом. Слідчий суддя проявила принциповість і відмовила у задоволенні клопотання ГПУ у зв’язку з його очевидною необґрунтованістю.

Оскільки важко звинуватити у кричущій некомпетентності слідчого рівня Генеральної прокуратури України, тим більше «старшого», тим більше «в особливо важливих справах», залишається лише дійти єдиного можливого висновку: свавілля у відношенні адвоката М. Бурякової (можливо – у числі адвокатів як таких) схвалене і санкціоноване на найвищому прокурорському рівні, тому слідчий Глушко й діє настільки зухвало, впевнений у власній безкарності. І це не може не насторожувати.

Державне бюро розслідувань поки що не функціонує, тому заява про скоєння А.М. Глушком злочину, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України (вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці,вчинені службовою особою з використанням свого службового становища), вимушено була подана до прокуратури. Прокуратура м. Києва прогнозовано заяву проти свого колеги проігнорувала. Слідчому судді невідкладно була подана скарга відповідного змісту.

04 лютого 2016 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Прокуратура м. Києва зобов’язана внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення А.М. Глушка на підставі заяви М. Бурякової і розпочати досудове розслідування.

Виконання прокуратурою вказаної ухвали слідчого судді і хід подальшого досудового розслідування ретельно контролюватиметься - по причині надзвичайної важливості як особисто для Марини Бурякової, так і для адвокатури у цілому.