Життєва ситуація. Постраждала особа подає до поліції (міліції), прокуратури, СБУ, НАБУ заяву про злочин, складену з дотриманням усіх вимог процесуального закону. Не бажаючи псувати собі звітність і приймати на себе тягар розслідування «якогось там» злочину, правоохоронці роблять все, щоб не давати такій заяві ходу. Якщо за часів старого КПК зазвичай заявник отримував в подібних випадках постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, то з 2012 року, після прийняття нового КПК, «органи правопорядку» не тільки не відкривають кримінальне провадження протягом доби, як цього вимагає закон, а й протиправно розглядають подібні «незручні» для них заяви як звернення громадян, тобто – протягом 30 днів. 

Не варто навіть сумніватись, що після спливу цього строку заявник отримає стандартну відписку про те, що «підстав для вжиття заходів реагування не виявлено», хоча законом можливість прийняття подібних рішень взагалі не передбачена.

Також не підлягає сумнівам, що протидія системи багаторазово зростає, якщо мова йде про злочини самих «правоохоронців».

Зазначене вище – лише короткий епізод з щоденного професійного життя сотень і тисяч адвокатів по всій країні разом з їхніми Клієнтами. Єдине, що може вдіяти адвокат в подібній ситуації, - оскаржити бездіяльність державного органу в суді.

Що і зробив Віталій Поляновський в інтересах кількох своїх Клієнтів.

За підсумками судового розгляду 21 жовтня, 16 листопада і 25 грудня слідчі судді Печерського районного суду м. Києва винесли ухвали, якими, фактично визнавши незаконність бездіяльності Генеральної прокуратури України при розгляді відповідних заяв про злочини, прогнозовано зобов’язали її виконати вимоги кримінально-процесуального закону, внести відомості про кожен злочин до ЄРДР, відкрити відповідні кримінальні провадження і розпочати досудове розслідування.

Окрім того, можна також згадати ухвали слідчих суддів того ж суду від 25 і 29 грудня поточного року, якими була визнана незаконною бездіяльність слідчих і прокурорів ГПУ при розгляді клопотань підозрюваного К. і їх було зобов'язано негайно усунути ці порушення.

І це лише по одній невеличкій групі Клієнтів. У справах інших Клієнтів таких ухвал десятки.

Загалом адвокати можуть похвалитись сотнями подібних ухвал слідчих суддів по скаргам на рішення, дії, бездіяльність Генеральної прокуратури України.

Мимоволі постають важливі питання. Чи потрібна Україні Генеральна прокуратура, яка не тільки не забезпечує неухильне дотримання законності в сфері правозастосування, а й сама систематично і планомірно в особі своїх слідчих і прокурорів стає "автором" кричущих порушень чинного законодавства при розслідуванні злочинів? Яка була і залишається втіленням тієї самої системи, проти якої стояв Майдан? Кожен здатен самостійно відповісти для себе на ці запитання і зробити відповідні висновки.