13 серпня Конституційна комісія при Президентові України запропонувала свій, поки що робочий варіант змін до Основного Закону, якими передбачається впровадження дієвого механізму забезпечення правосуддя в Україні з врахуванням вимог часу. 

Конституційну комісію представляли Олексій Філатов, заступник Голови Адміністрації Президента України, Сергій Головатий, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, і Володимир Кравчук, доктор юридичних наук, професор, суддя Львівського окружного адміністративного суду. Модератором виступила також непересічна людина – Тарас Качка, Уповноважений з питань підприємництва при ДФС України, керівник проекту «Український медіа-центр реформ» Українського кризового медіа-центру.

Адвокат Віталій Поляновський увійшов до числа запрошених на презентацію.

Неабиякий інтерес і палкі дискусії серед присутніх викликали основні інструменти, за допомогою яких Конституційна комісія планує забезпечити деполітизацію, фактичну незалежність судової влади (як шлях до безстороннього і справедливого судового розгляду, а не як привілей суддів) і загалом правосуддя як таке:

-      перехід функцій Вищої Ради юстиції до Вищої (Високої) Ради правосуддя з одночасним розширенням її повноважень у частині кар’єри суддів;

-      призначення суддів лише Президентом і виключно на виконання рішень ВРП (без права їх блокувати);

-      підвищення вікового цензу і вимог до стажу претендентів на посади суддів;

-      можливість затримання судді при вчиненні або безпосередньо після вчинення злочину - без попередньої згоди ВРП;

-      вищі спеціалізовані суди не ліквідовуються;

-      виведення положень щодо Конституційного суду України за межі розділу «Правосуддя» Конституції, в окремий розділ (оскільки КС не здійснює правосуддя);

-      впровадження інституту конституційної скарги до КС України;

-      довгоочікуване введення монополії адвокатів на здійснення захисту у кримінальному провадженні і представництво в судах.

Як мінімум дискусійними, на погляд багатьох, являються пропозиції про призначення суддів безстроково без попереднього 5-річного терміну, як зараз, а також стосовно цілих 10 суддів у складі ВРП (з 21 члену).

Йшлось на зустрічі і про юридичну недопустимість радикального підходу до кадрового формування суддівського корпусу («звільнити всіх поголовно і набрати нових»), що підтверджується прикладом Сербії.

На жаль, точки зору членів Конституційної комісії розійшлись в розумінні необхідності перейменування «прокуратури» (рудиментарна радянська назва) в «службу державного обвинувачення». Тому відповідний пункт до проекту змін до Конституції не увійшов.

Своєю думкою відносно змін до Конституції України поділився і Віргіліюс Валанчюс, керівник проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», при чому на знак поваги до нашої держави зробив це українською мовою.

3897   kirienko 1308   17997