Скільки існує адвокатура незалежної України, стільки точаться невпинні суперечки навколо того, як треба будувати її майбутнє. Думки адвокатів з цього приводу зазвичай суттєво різняться, іноді навіть діаметрально. Сходились і сходяться вони лише в одному: зміни в принципі справді потрібні.

Обговоренню чергових проектів реформування адвокатури був присвячений круглий стіл «Реформа адвокатури. Нова система координат», що пройшов 16 грудня 2014 р. за участю багатьох відомих адвокатів і представників найвищих органів адвокатського самоврядування. Денис Бугай, Олег Макаров, Євген Солодко, Ігор Фомін, Валентин Загарія, Лідія Ізовітова, Вадим Беляневич – це далеко не повний їх перелік. Завітав на круглий стіл і Віктор Короленко, завідувач Відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України.
Віталій Поляновський також долучився до заходу.
Як водиться, проблематика ключової теми виявилась ширшою і круглий стіл пройшов в атмосфері палких дискусій і емоційного обміну думками. Головним чином, аналізу присутніми був підданий законопроект, розроблений Радою з питань судової реформи при Президентові України, але були обговорені й інші ідеї.
Схвально слід оцінити, у числі інших, наступні положення законопроекту і пропозиції учасників круглого столу, якими закріплюються:
  - адвокатська монополія на представництво інтересів фізичних і юридичних осіб в судах (за кількома виключеннями) – з метою підсилення відповідальності представників і підвищення якості цього сегменту правової допомоги;
   - право адвокатів самостійно проводити допити осіб, обов’язок органів слідства залучати і враховувати відповідні протоколи як джерела доказів у кримінальних провадженнях – як один з інструментів фактичного врівноваження прав адвоката з правами слідчого чи прокурора;
   - право на отримання адвокатом за адвокатським запитом будь-якої інформації в інтересах клієнта, у т.ч. з режимом встановленої таємниці, за умови обмеження її подальшого розповсюдження адвокатом відповідно до закону;
   - право адвоката проводити фіксацію процесуальних дій, копіювання, фотографування матеріалів справ будь-якими технічними засобами без дозволу суду чи слідчого;
   - вільні і необмежені зустрічі адвоката з клієнтом будь-де і будь-коли, навіть при його перебуванні під вартою – без додаткових погоджень посадових осіб;
   - іменний доступ адвокатів до державних реєстрів, інформаційних баз даних державних органів;
   - право на обрання спрощеної системи оподаткування для адвокатської діяльності;
   - розумне послаблення вимог до освіти помічників адвоката;
  - жорсткі обмеження в доступі до адвокатської професії колишнім співробітникам державних органів (у т.ч. з останньої хвилі «жертв люстрації»), які допускали порушення прав адвокатів.
      Приємно, що в законопроекті знайшли відображення деякі пропозиції адвоката В. Поляновського, якими посилюються гарантії адвокатської діяльності, умови недоторканості особи адвоката при кримінальному переслідуванні.
Втім, не з усіма висловленими на зустрічі положеннями можна погодитись. Зокрема, спірною вбачається ідея спрощення умов доступу юристів до адвокатської професії, тому що це може призвести до зниження середньопрофесійного рівня адвокатури у цілому, від чого, врешті-решт, постраждає у першу чергу кінцевий споживач юридичних послуг. Деякі інші подібні пропозиції фактично до жодних позитивних зрушень не призведуть і представляють собою банальне «переставляння меблів», що є недопустимим. Тому учасники зустрічі висловили сподівання, що автори законопроекту прислухаються до конструктивної критики і допрацюють його.
 
15679   15684   15677   tNewsPhotoGalleries image large 2292