06 березня 2013 р. відбулось вирішальне засідання Дніпровського районного суду м. Києва, на якому розглядалась заява гр-ки А. про зміну способу і порядку виконання судового рішення про вселення гр-ки Будовської до квартири, яка належить їй на праві власності, і заборону гр-ці А. чинити в цьому будь-які перешкоди. Гр-ка Будовська попередньо звернулась по допомогу до Віталія Поляновського.
Запропонований протилежною стороною інший спосіб виконання згаданого судового рішення, який, на їх думку, можна було застосувати у даному випадку, передбачав щомісячні виплати на користь Будовської за – далі цитата – «незручності у реалізації права власності». Тобто фактично можна було говорити про намагання А. змінити зміст і характер самого судового рішення, що набрало законної сили і перебуває на примусовому виконанні у територіальному відділі ДВС України.
Засідання пройшло на тлі постійних провокацій з боку протилежної сторони і намагань позапроцесуальним шляхом здійснити тиск на сторону гр-ки Будовської.
Враховуючи цілковиту юридичну необгрунтованість вимог А., суд після перебування у нарадчій кімнаті прийняв обґрунтоване рішення відмовити у задоволенні заяви А. у повному обсязі. Тобто – саме таке рішення, на якому наполягав Віталій Поляновський разом із своїм Клієнтом. Це означає, що вказане вище рішення суду на користь Будовської має виконуватись у класичному варіанті у повній відповідності до його сутності – добровільно А. або примусово із залученням органів Державної виконавчої служби.


Укр
Рус 








